Небесні тіла


Небесні тіла

Аллах говорить:  Аллах - Той, Хто звів небеса без опори, яку б ви могли бачити (13:2)


Дослідження Всесвіту показали, що в матерії, її складових і небесних тілах, зосереджена величезна енергія і що всі фізичні явища на мікро- або макрорівні пояснюються взаємодією між елементарними частинками. Сучасні вчені виділяють чотири види взаємодій між елементарними частинками і називають їх фундаментальними:

  • Сильна взаємодія (ядерна взаємодія). Вона діє в масштабах атомних ядер, відповідаючи за притягання між нуклонами в ядрах і між кварками в адронах.

  • Електромагнітна взаємодія. Вона визначає взаємодію між ядрами і електронами в атомах і молекулах, тому до електромагнітної взаємодії зводиться більшість сил, що проявляються в макроскопічних явищах: сили пружності, тертя, хімічний зв’язок і т. д. Електромагнітна взаємодія призводить також до випромінювання електромагнітних хвиль.

  • Слабка взаємодія,або слабка ядерна взаємодія. Вона відповідає, зокрема, за бетарозпад ядра. Слабка взаємодія є короткочасною– вона проявляється на відстанях менших, ніж розмір атомного ядра.

  • Гравітаційна взаємодія–найслабша з фундаментальних, проте, вона є універсальною, тобто притаманна всім видам матерії і має характер притягання.

Аллах говорить:
Він-Той, Хто створив ніч, день, сонце й місяць. Усі вони плинуть небосхилом (21:33)


Аллах говорить:
Сонце плине до свого постійного місця. Так визначив Всемогутній, Всезнаючий! Ми визначили для місяця стани, доки він не стає наче стара пальмова гілка. Сонце не повинно наздоганяти місяць, а ніч не повинна випереджати день. Усі вони плинуть небосхилом. (36:38-40)


Вчені вбачають у цих аятах Аллаха вказівку на те, що сонце переміщається у певному напрямку. У давнину, зокрема, до послання Корану, вважалося, що воно є статичним небесним тілом. Сучасна космологія і астрономія однозначно стверджують, що сонце дійсно рухається в певному напрямку. І всі планети в сонячній системі також переміщаються. Шлях в просторі, яким рухається наша планета –Земля– навколо Сонця; його проекція на небесну сферу називається екліптикою, і має форму еліпса.

Аллах говорить:
Клянуся небом, по якому прокладені шляхи!) (51:7)

Арабське слово «хубук», яке в даному випадку перекладено як «прокладені шляхи», має, насправді, різні значення:

  • Величне або досконале творіння: астрономи припускають, що існує близько двохсот мільярдів галактик і сім мільярдів трильйонів зірок. Кожна галактика відрізняється за розміром, формою, густиною, швидкістю, з якою вона обертається навколо своєї осі,своєю віддаленістю від нас і інших галактик, стадій розвитку, кількістю зірок і т. д.

  • Прекрасне творіння, в якому все дивним чином розмірено і збалансовано. Галактики і зоряні системи у відомій нам частині Всесвіту складають всього лиш десяту частину всього Всесвіту. І між цією величезною кількістю небесних тіл, при всьому їх різноманітті, існує строгий порядок і рівновага. Який далекий від усілякої недосконалості Аллах, що створив все це і розмірив кожне Своє творіння: (Воістину, Аллах тримає небеса й землю, щоб вони не зсунулися. А якщо вони зсунуться, то ніхто, крім Нього, їх не втримає. Воістину, Він - Лагідний, Прощаючий!). (35:41)

  • Орбіти, якими рухаються небесні тіла.

Аллах говорить:
Він-Той, Хто зробив сонце світилом, а місяць-світлом, визначивши йому фази, щоб ви знали кількість років і лічбу. Аллах створив це все тільки в істині! Він пояснює знамення для людей, які знають! (10:5)


Вчені вважають, що цей аят, посланий Мухаммаду (мир йому й благословення Аллаха!) більшe чотирнадцяти століть тому, вказує на природу світла, що виходить від двох небесних тіл–сонця і місяця. Сонце випромінює світло, яке виробляє саме, будучи, таким чином, гарячим тілом, що віддає тепло. Місяць же є холодним об’єктом, і, отже, світло, що виходить від нього–це відображене, холодне світло. Такого роду інформація не могла бути відома людству в епоху Мухаммада (мир йому й благословення Аллаха!). Це ще раз підтверджує, що аяти Корану є Словом Бога.